Ми живемо в інформаційному потоці, у світі соціальних
мереж, світі ЗМІ, які зараз переповнені негативними новинами і прогнозами, пов`язаними
з епідемією коронавірусу. Проте наше життя триває і вимагає від нас тверезої
оцінки ситуації та ношої адекватності.
Як зберігати спокій та не
піддаватися паніці - розповідає психолог, травмотерапевт - Катерина Габрієль: - «Ситуація, що
охопила практично весь світ - не може залишати осторонь майже нікого. ЗМІ часто підігрівають емоції людей
та не завжди коректно подають інформацію щодо захворювання».
Хвилюватися — нормально! Реакції, що ми бачимо зараз у суспільстві — дуже
закономірні, адже коли є загроза життю, про яку застерігають у всьому світі —
це не може не викликати реакцій. Такий психологічний тиск ніби “вмикає” наш
рептилоїдний мозок (амигдаливидне тіло — ділянка головного мозку, що відповідає
за реакцію на виживання) і організм людини переходить у стан “бий або втікай”.
Запасання продуктами, надмірна роздратованість, страх
перед невідомим — це все наслідок проживання стресу та кризової ситуації.
Відчувати страх та паніку в цій ситуації — нормально, оскільки це нормальна
реакція на ненормальні події.
«Острівки безпеки». Якщо ж взяти до уваги той факт, що ми не знаємо, коли
точно закінчиться пандемія, то мусимо адаптуватися та вчитись зберігати спокій.
Тому я пропоную декілька практик, котрі здатні повернути нас до власних
“острівків безпеки”, що допоможуть пережити цю кризу:
➤ Вправи для тренування спокою. Якщо ж у вашому житті трапилось так, що такого
позитивного досвіду було недостатньо, то варто створювати нові острівки
безпеки, будувати внутрішній “Стоунхендж” всередині самого себе саме тепер. Що
ж можна робити? Формуйте свою “радість та задоволення” щодня, використовуючи
дуже прості та доступні речі:
➤ Дихання та м’язова релаксація. Глибоке дихання та усунення м’язевого напруження
допомагають організму припинити виділяти гормон стресу та почати розслаблятися.
Проста вправа на кшталт “Глибокий вдих (рахуйте: 1-2-3), затримка
дихання\напруження м’язів (1-2-3), глибокий видих (1-2-3), не
дихаємо\розслабляємось (1-2-3)”. Виконуйте цю вправу протягом декількох хвилин
і ви помітите зміни свого емоційного стану.
➤ Фокус на позитиві. Наш мозок, з одного боку, — геніальна машина, а з
іншого — дуже «лінива» система. Дуже-дуже. І якою інформацією ми будемо його
наповнювати — так ми будемо себе почувати. Спробуйте використовувати “щоденник
позитивних дій” — щовечора називайте собі (або в колі сім`ї за вечерею) 10
позитивних речей, з якими ви зустрілись протягом дня. Вони можуть бути
мінімальними, але вони повинні бути (навіть смішний кіт, якого ви побачили по
дорозі на роботу — теж буде позитивною подією). Тобто ми вчимо мозок думати
позитивно та фокусуватись на доброму.
➤ Достатній сон. Добрий сон ще ніколи нікому не завадив. Намагайтесь
лягати спати рано та уникайте дивитися на екрани (телевізор, телефони,
ноутбуки) перед сном.
➤ Свіже повітря. Гуляйте, пийте каву/чай на вулиці. Оберіть для себе
“персональний затишок”, де ви б змогли спокійно, протягом 15 хвилин попити каву
та не думати ні про що.
➤ Ритуали. Дотримуйтесь ритуалів та важливих для вас моментів.
Вранішня кава, молитва, зустріч із подругами — це все те, що здатне повернути
нас до життя та сказати, самому собі: “Не все так погано!”
Ні ви, ні я
— ніхто з нас не може контролювати те, що може далі підкинути нам життя. Але ми
здатні справлятися із ситуаціями у здоровий спосіб, отримуючи досвід та віру у
себе!